Monthly Archives: Январь 2018

Слово на свято Богоявлення і Хрещення Господа Ісуса Христа

Сьогодні Православна Церква святкує Богоявлення і Хрещення Господа Ісуса Христа. Тому, актуалізуючи це свято у своєму житті, маємо подумати чи [про]явився Бог в нашому серці, і що Таїнство Хрещення приносить нашій душі. У Символі віри ми читаємо про одне хрещення. І справді, у православній традиції, коли людина переходить в православ’я з іншої християнської релігії, частіше, її не перехрещують, а тільки доповнюють це таїнство молитвами і Таїнством Миропомазання. Бо, якщо людину перехрещувати кожного разу, як вона змінює віру, то це хрещення буде схоже на звичайне купання десь у водоймі, або на те, як з гусака стікає вода, занурюючись у воду, сам не мокріє. Але апостол Павло у Посланні до Євреїв говорить про хрещення як у множинні (Євр.6: 2), це помітно не в українському перекладі, а у російському чи слов’янському. Виявляється, було старозавітнє хрещення, коли юдеї хрестилися у Мойсея в хмарі і в морі (1Кор.10: 2). Також було хрещення Іоана Хрестителя водою, після чого мало бути хрещення Духом Святим (Лк.3: 16). Сьогодні, коли ми спостерігаємо чи беремо участь у Таїнстві Хрещення, ми бачимо тільки занурення, але сходження Святого Духа ми не бачимо. А Христос говорить: «Прийміть Духа Святого» (Ін.20: 22). Тобто Бог дає, а прийняти чи ні, залежить від нас.
Актуалізацію цього свята полягає у тому, щоб Бог явився в нашому житті, і не просто явився, а й перебував у нас, керував нашим життям, освячував його, як освячуються сьогодні води. Хрещення над нами, можливо, звершувалося в дитинстві, і ми не пам’ятаємо його. Але нині перебування у свідомості має нагадати ще і ще раз, яка обіцянка тоді звучала з вуст наших хрещених батьків. Від чого ми відрікалися, і з Ким з’єднувалися. Поновлення в собі цих обітниць дасть місце Богу в нашому життя. І Бог справді явиться. Ми будемо це відчувати, бачити, переживати. Ця практика життя з Богом, спілкування з Ним, і подасть нам хрещення Святим Духом. Амінь.
Протоієрей Сергій Чутченко.

Христос Рождається!

Апостол Павло у Посланні до Галатів говорить, що Спаситель світу Народжується для того, щоб люди прийняли всиновлення від Бога (Гал.4: 5). Стати дітьми Божими неможливо, якщо Христос не Народжується. Природа Бога Сина є Його вічне Народження. Актуалізація щорічного Свята Різдва Христового покликана до Народження Вічного Бога в наших серцях. І тоді, коли ми перейдемо у вічність, вже ніщо не зможе нас відлучити від Бога, бо Він буде в нашому серці, як вічно Народжений. Бог буде нашим отцем, а ми його дітьми.
В Євангелії Христос говорить: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Мф.5: 9). Однією з відзнак бути дітьми Божими – це нести мир. Де б ти не знаходився, шукай миру, уникай ненависті, уникай злоби, бо це не зробить тебе дитям Божим. Тільки мир у твоїй душі, прагнення миру навколо тебе, наскільки це можливо, зробить тебе сином Божим.
А що об’єднує дітей і батьків? Хтось може сказати, що обов’язок. Але як бачимо, обов’язок не утримує цілісності сім’ї. Дітей і батьків об’єднує тільки любов. Божа любов до нас, а наша до Бога, робить нас Його дітьми. Божа любов йде на самопожертву, що ми і бачимо в Євангелії, коли Христос не маючи жодної провини, ні в чому не згрішивши, страждає і помирає заради нашого спасіння. Що ми принесемо у відповідь на Христову жертву? Як ми можемо відповісти на таку любов?
Народженому Христу приносять дари: золото, ладан і смирну, дорогі речі. Тому, ми, що маємо найдорожче, повинні принести Йому в дар. А найдорожче, що в нас є – це наше життя. Як це зробити? Христос Народжується не у палаці, а в убогій печері. Такою убогою печерою є наше серце, і убогість такого місця від гріховного життя. Сприймімо це Народження з радістю і веселістю, принесімо в дар Христу наше серце, нашу душу, все наше життя, бо Він наш Спаситель, а ми Його діти.

Протоієрей Сергій Чутченко.