Author Archives: isihia

П’ятидесятниця

Нині Православна Церква відзначає свято Святої Тройці і П’ятидесятницю, коли Дух Святий зійшов на апостолів. Якщо для більшості християн Бог-Отець і Господь Ісус Христос є більш менш відомими, то Бог-Дух Святий і сьогодні є непізнаним.
На сьогоднішній святковій літургії звучали слова Христа про те, що у того, хто буде вірувати у Нього, у того з утроби потечуть ріки води живої (Мф.7: 38). Євангелист Іоан ці слова пояснює таким чином, що віруючі мають прийняти Духа Святого в ім’я Христове. Всі християни приймають воду, тобто Таїнство Хрещення, але не всі християни приймають Духа. Тому і бачимо і кажемо, що хтось християнин не справжній, не щирий, не істинний. Такий, можливо, і прийняв воду, але вода його не прийняла. Така людина суха, черства, ззовні жива, але всередині мертва. Щоб оживити таку людину, потрібен Дух, Його присутність в людині виточує з неї ріки живої води.
Ці біблійні образи, які ми зустрічаємо у Священному Писанні, показують справжній потенціал людини. Він може бути як позитивним, так і негативним, залежить від самої людини. Наявність різних мов роз’єднує людей, але сходження Святого Духа і Його Дари об’єднують нас у велику християнську родину, у народ Божий, який намагається не грішити, виправитися, каятися і слідувати за Богом. Амінь.

Протоієрей Сергій Чутченко

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Святкуючи це Свято, ми часто забуваємо його одвічні смисли. І тоді, прийшовши до храму у пасхальну ніч, освятивши поживу, при цьому не постувавши і дня, Пасха стає звичайним вихідним днем.
Пасха в перекладі означає «проходження». Це є образ Старозавітньої Пасхи, коли святкували її як звільнення від єгипетського рабства, проходження через Червоне море (в сучасному розумінні це Таїнство Хрещення), проходження через пустелю (випробування і очищення). Новозавітня Пасха постає образом звільнення від гріховного рабства. Коли ми вирішуємо не служити гріху, приймаємо Хрещення, беремо участь у Таїнствах Церкви, ми проходимо шлях випробування. Це проходження і є Пасха, бо цей шлях ми проходимо разом з Христом. Він переміг смерть, звільнив нас від рабства гріху і його наслідку – смерті. Тому Пасха – це Свято Життя. Ми можемо бути фізично живими, але духовно мертвими. І навпаки, фізично мертвими, але духовно живими. Христос звільняє нас від цієї подвійної смерті і фізичної і духовної. Він з’єднує нас з Богом, і дарує воскресіння, тобто Вічне Життя. В цьому сенсі гріх вже не існує, бо він нами не володіє. Ми в свободі чинити добро або зло, і при цьому маємо допомогу і силу від Воскреслого Христа.
Пасха – це радість. Страсний тиждень був сумом, бо Спасителя зраджували, катували, розіп’яли і Він помер. Але всі ці страсті закінчуються Його Воскресінням. Тому ми повинні радіти і веселитися, бо Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Протоієрей Сергій Чутченко

Архієпископ Лазар (Баранович). Слово друге на Благовіщення Пресвятої Богородиці

«Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою».
Зміст слів архангела Гавриїла до Пресвятої Діви Марії написані у святого Євангелиста Луки в главі 1, в зачалі 3.
Читать полностью »

Архієпископ Лазар (Баранович). Слово на Стрітення Господнє

Принесли батьки немовля Ісуса. Зміст слів святого євангелиста Луки написані в 2 главі, у 7 зачалі.

Принесли батьки маленького Ісуса сьогодні у храм, і дали його в руки старцю Симеону для піднесення. Симеоне Богоносцю, прийди і підніми Христа, бо Його народила Діва, чиста Марія. І старець Симеон підносить на руках Бога і благословляє Його, промовляючи: «Величатиму Тебе, Боже мій, Царю мій, і благословлятиму ім’я Твоє» (Пс.144:1). «Він взяв Його на руки, благословив Бога і сказав: нині відпускаєш раба Твого, Владико» (Лк.2:28-29). Яків, патріарх Старого Завіту, коли побачив Йосифа живим, радісно промовив: «Помру я тепер, побачивши лице твоє, бо ти ще живий» (Бут.46:30). Більшого і прекраснішого за Йосифа, Ісуса бачив старець. І, маючи більшу радість, від чого не мав страху і померти: хай помру після цього, бо побачив лице Твоє, і просвітив раба Твого, явив лице Своє мені і отримав спасіння. Завжди говорив, не бачачи лиця Твого: «Коли ж прийду я і з’явлюся перед лицем Божим?» (Пс.41:3), а нині виголошую: нині відпускаєш раба Твого, Владико, бо бачили очі мої спасіння Твоє. Як підносить старець Христа побачимо на цій проповіді. А оскільки «хвала Богові в устах» (Пс.149:6), то благослови мене Боже хвалити Тебе своїми устами, а тим, хто мене слухає, благослови Тебе хвалити уважним слуханням.
Читать полностью »

Стрітення Господа нашого Ісуса Христа

Одним із символів цього свята є зустріч Нового Завіту з Завітом Старим. Ця зустріч супроводжується євангельською подією, коли батьки Ісуса Немовляти принесли Його до храму, щоб зробити з Ним за законним звичаєм. Немовля Ісуса взяв на руки праведний і благочестивий Симеон, який звернувся до Бога з такими словами: «Бачили очі мої спасіння Твоє» (Лк.2: 30). Для нас спасіння постає процесом, або вже кінцевою дією. Але Симеон говорить так, ніби часу не існує, бо спасіння супроводжується часом, або кінцева дія наступить в майбутньому, через певний час. Але Симеон каже, що вже побачив спасіння. Він так сказав, бо побачив Бога. Через народження у світ Спасителя Ісуса Христа, Сина Божого, дало можливість людям споглядати Бога Таким, Яким Він є насправді, а не Таким, Яким ми Його собі уявляємо. І так як Бог вічний, Він одночасно є початок і кінець, споглядання народженого Спасителя Симеоном стало причиною його таких слів, що спасіння вже настало. Читать полностью »

Слово на свято Богоявлення і Хрещення Господа Ісуса Христа

Сьогодні Православна Церква святкує Богоявлення і Хрещення Господа Ісуса Христа. Тому, актуалізуючи це свято у своєму житті, маємо подумати чи [про]явився Бог в нашому серці, і що Таїнство Хрещення приносить нашій душі. У Символі віри ми читаємо про одне хрещення. І справді, у православній традиції, коли людина переходить в православ’я з іншої християнської релігії, частіше, її не перехрещують, а тільки доповнюють це таїнство молитвами і Таїнством Миропомазання. Бо, якщо людину перехрещувати кожного разу, як вона змінює віру, то це хрещення буде схоже на звичайне купання десь у водоймі, або на те, як з гусака стікає вода, занурюючись у воду, сам не мокріє. Читать полностью »

З Новим роком!

Святкування і усвідомлення свята Нового Року пов’язане з питанням часу. Майбутнє ще не прийшло, а минулого вже не повернути. Що нас чекає у майбутньому, ми не знаємо, ми тільки можемо щось планувати. Зрозуміло, що поганого ми не плануємо, тільки добре, а те погане, що було у минулому намагаємось не згадувати. Читать полностью »

Протоієрей Сергій Чутченко. Христос народжується!

Кондак свята Різдва Христового нам наголошує: «Діва днесь Пресущого народжує…». Не народила «там», «десь», «колись», а народжує нині. Цими словами церква готує нас до вічності, і що будь-яке свято в християнстві, і, особливо свято народження Христа, відбувається не в часі, хоча воно колись і відбулось, це народження відбувається у вічності, і відбувається в душі кожної людини, яка приходить до Бога. Разом з народженням Христа, відбувається і народження смислу нашого життя. Бо до народження Ісуса ми були підзаконними, а це означає, що через порушення закону, через вчинений гріх ми обов’язково отримували покарання – смерть. Завдяки Христу ми стаємо дітьми Божими, а якщо ми діти, то коли просимо пробачення за якийсь вчинок, ми отримуємо прощення. Читать полностью »

Архієпископ Лазар (Баранович). Слово на Собор Пресвятої Богородиці на другий день Різдва Христового

«Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що годували Тебе!» Ці слова однієї жінки, сказані Господу Христу, написані в Божественному Євангелії від Луки, в 11 главі, у 58 зачалі.

Вчора Народився Блаженний і Єдиний Сильний, Цар царів і Господь володарів. За сказаним словом, Його ж бачити і чути є блаженством: блаженні очі, які бачать те, що ви бачите, і вуха ваші, що ви чуєте (Лк.10:23-24).
Читать полностью »

Архієпископ Лазар (Баранович). Слово на введення Пресвятої Богородиці

«Увійду в дім Твій з жертвами всепалення, виконаю перед Тобою обітниці мої, що їх проголосили уста мої, і висловив язик мій у скорботі моїй» (Пс.65:13-14).

Іоаким та Анна, батьки Пресвятої Богородиці, вводять сьогодні у Святеє Святих улюблену свою дочку, наче саме серце своє замість жертви Богу віддають.
Читать полностью »