Author Archives: isihia

Христос Рождається!


Апостол Павло у Посланні до Галатів говорить, що Спаситель світу Народжується для того, щоб люди прийняли всиновлення від Бога (Гал.4: 5). Стати дітьми Божими неможливо, якщо Христос не Народжується. Природа Бога Сина є Його вічне Народження. Актуалізація щорічного Свята Різдва Христового покликана до Народження Вічного Бога в наших серцях. І тоді, коли ми перейдемо у вічність, вже ніщо не зможе нас відлучити від Бога, бо Він буде в нашому серці, як вічно Народжений. Бог буде нашим отцем, а ми його дітьми.
В Євангелії Христос говорить: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Мф.5: 9). Однією з відзнак бути дітьми Божими – це нести мир. Де б ти не знаходився, шукай миру, уникай ненависті, уникай злоби, бо це не зробить тебе дитям Божим. Тільки мир у твоїй душі, прагнення миру навколо тебе, наскільки це можливо, зробить тебе сином Божим.
А що об’єднує дітей і батьків? Хтось може сказати, що обов’язок. Але як бачимо, обов’язок не утримує цілісності сім’ї. Дітей і батьків об’єднує тільки любов. Божа любов до нас, а наша до Бога, робить нас Його дітьми. Божа любов йде на самопожертву, що ми і бачимо в Євангелії, коли Христос не маючи жодної провини, ні в чому не згрішивши, страждає і помирає заради нашого спасіння. Що ми принесемо у відповідь на Христову жертву? Як ми можемо відповісти на таку любов?
Народженому Христу приносять дари: золото, ладан і смирну, дорогі речі. Тому, ми, що маємо найдорожче, повинні принести Йому в дар. А найдорожче, що в нас є – це наше життя. Як це зробити? Христос Народжується не у палаці, а в убогій печері. Такою убогою печерою є наше серце, і убогість такого місця від гріховного життя. Сприймімо це Народження з радістю і веселістю, принесімо в дар Христу наше серце, нашу душу, все наше життя, бо Він наш Спаситель, а ми Його діти.

РОЗКЛАД БОГОСЛУЖІНЬ в січні

Неділя – 3 січня НЕДІЛЯ 30-та ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ,
ПЕРЕД РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ, СВЯТИХ ОТЦІВ.
8:40 Часи;
9:00 Божественна Літургія.
Четвер – 7 січня РІЗДВО ГОСПОДА БОГА СПАСА
НАШОГО ІСУСА ХРИСТА.
8:40 Часи;
9:00 Божественна Літургія.
Неділя – 10 січня НЕДІЛЯ 31-ша ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ,
ПІСЛЯ РІЗДВА ХРИСТОВОГО. ВІДДАННЯ
СВЯТА РІЗДВА ХРИСТОВОГО. ПРАВ. ЙОСИФА
ОБРУЧНИКА, ДАВИДА, ЦАРЯ, І ЯКОВА, БРАТА
ГОСПОДНЬОГО.
8:40 Часи;
9:00 Божественна Літургія.

Неділя – 17 січня НЕДІЛЯ 32-га ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ,
ПЕРЕД БОГОЯВЛЕННЯМ.
Понеділок – 18 січня НАДВЕЧІР’Я БОГОЯВЛЕННЯ
(ХРЕЩЕНСЬКИЙ СВЯТВЕЧІР).
8:40 Часи;
9:00 Божественна Літургія;
10:00 Велике освячення води.
Вівторок – 19 січня СВЯТЕ БОГОЯВЛЕННЯ. ХРЕЩЕННЯ
ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА.
8:40 Часи;
9:00 Божественна Літургія;
10:00 Велике освячення води.
Неділя – 24 січня НЕДІЛЯ 33-тя ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ,
ПІСЛЯ БОГОЯВЛЕННЯ.
8:40 Часи;
9:00 Божественна Літургія;
Неділя – 31 січня НЕДІЛЯ 34-та ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ
8:40 Часи;
9:00 Божественна Літургія;

З Новим роком!

Святкування і усвідомлення свята Нового Року пов’язане з питанням часу. Майбутнє ще не прийшло, а минулого вже не повернути. Що нас чекає у майбутньому, ми не знаємо, ми тільки можемо щось планувати. Зрозуміло, що поганого ми не плануємо, тільки добре, а те погане, що було у минулому намагаємось не згадувати.
Загалом, життя християнина має формуватися так, щоб вся увага і устремління були направлені у майбутнє, а не у минуле. Цьому свідчать слова Ісуса Христа: «Жоден, хто поклав руку свою на рало і озирається назад, не придатний для Царства Божого» (Лк.9: 62). Моє вчорашнє частіше гріховне ніж праведне, тому наше озирання назад повинно бути тільки процесом покаяння, і слугувати уроком, щоб у майбутньому ми уникали подібних помилок. У такому значенні свято нового року є християнським святом, і ми повинні наповнювати його християнським смислами, коли наше гріховне минуле не повинно впливати на наше життя у майбутньому, при цьому цінувати час, бо дні лукаві.
Апостол Павло у Посланні до Филип’ян пише: «Браття, я не вважаю, що я вже досяг, а тільки, забуваючи те, що позаду, я пориваюсь вперед» (Фил.3: 13). Так і кожен з нас, досягаючи нового року, кінцевої мети ще не досяг, бо наша мета попереду. Але забуваючи все погане, що було у минулому, залишаємо його там позаду, з собою його брати не варто, бо воно заважає йти вперед, заважає жити повноцінним християнським життям. Християнське життя це спілкування з Богом, любов до Бога, яка удосконалюється через любов до ближнього. Тому любові нам усім у новому році, терпіння, надії, віри і миру.

15-ТА НЕДІЛЯ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Апостольське читання 15-ї неділі після П’ятидесятниці – це уривок з 2-го Послання апостола Павла до Коринтян (4 глава, 6-15 вірші), де апостол говорить про своє служіння Богу. Він пише, що покликання проповідувати апостол отримав безпосередньо від Бога. Будучи осліпленим від явлення Христа, святий Павло знову стає зрячим, коли впускає Спасителя у своє серце. І апостол називає глиняним сосудом своє тіло, щоб цей скарб, ця велич духовна приписувалась тільки Богу, а не людині. І що найважливіше – сила Бога нічим і ніким не може бути подавленою: «Нас тиснуть, але ми не стиснуті; ми в безвихідних обставинах, але ми не втрачаємо надії; нас гонять, але ми не покинуті».

РОЗКЛАД БОГОСЛУЖІНЬ у вересні

РОЗКЛАД БОГОСЛУЖІНЬ
у вересні

Неділя – 6 вересня 13-ТА НЕДІЛЯ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ.
8:40 Часи;
9:00 Божественна Літургія.

Неділя –13 вересня 14-ТА НЕДІЛЯ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ.
8:40 Часи;
9:00 Божественна Літургія.

Неділя –20 вересня 15-ТА НЕДІЛЯ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ.
8:40 Часи;
9:00 Божественна Літургія.

Неділя – 27 вересня ХРЕСТОВОЗДВИЖЕННЯ.
8:40 Часи;
9:00 Божественна Літургія;

12-ТА НЕДІЛЯ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

У 12-ту неділю після П’ятидесятниці апостол Павло нагадує всім християнам, що ми спасаємося Євангелієм (1Кор.15:1-11). У нашому розумінні Євангеліє це чотири інтерпретації життя і проповіді Ісуса Христа, і також Євангеліє можна розуміти як Благу Звістку про спасіння. Але як ми можемо спастися Євангелієм? Нас не спасає наша Біблія на книжковій полиці, і нас не спасає інформація про те, що ми маємо Джерело нашого спасіння, але при цьому ми ним не користуємося. Наше спасіння від віри в Бога, в спасительну Жертву Ісуса Христа і від реалізації цієї віри в практиці, коли ми цю віру застосовуємо кожного дня по відношенню до Бога, до ближнього і до самих себе.

11-ТА НЕДІЛЯ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

У сьогоднішньому Апостольському читанні розкривається природа служіння Богу і людям (1Кор.9:2-12), а конкретніше про апостольське і священиче служіння. На прикладі праці на землі, коли працівник користується виробленим чи заробленим, апостол говорить, що плата за його служіння не повинна бути матеріальною, а тільки духовною, бо якщо сіється духовне, то пожинати треба не тілесне. Хоча і існував старозавітній закон про те, що священнослужитель живиться від святилища, але сам апостол Павло ніколи так не чинив. Тому, як для нього так і для нас, має бути на першому місці духовне, а на останньому матеріальне, а все решта приложиться. Саме такою є ієрархія Євангельських цінностей.

10-ТА НЕДІЛЯ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Апостольське слово цієї неділі є уривком з 1-го Послання до Коринтян апостола Павла (4глава, вірші 9-16). Два моменти звертають нашу увагу в словах апостола.
Перше, що він називає християн безумними Христа рада. Тобто всі, хто прийняв Таїнство Хрещення і свідомо живе християнськими заповідями просто зійшов з розуму. І це справді так. Бо людина має два розуми: тілесний і духовний. Тому той, хто живе у християнській вірі, зійшов з розуму тілесного, а піднявся на розум духовний.
Другий момент є таким, що по слову апостола Павла ми маємо тисячі наставників, а отців небагато. Церква у такому разі може мати за статистикою 12000 приходів, де відповідно мають служити не менше 12000 священиків-наставників. З цих тисяч справжніх отців просто одиниці. Це не тому, що якийсь священик зловживає спиртним, палить цигарки чи зраджує своїй матушці, просто духовно досвідчених священиків немає. Буває так, що в тебе реально духовна проблема, а вирішити її нікому, бо немає до кого звернутися.
Та апостол Павло закінчує сьогоднішнє звернення до нас обнадійливо: «Ставайте подібними мені, як я Христу».

9-ТА НЕДІЛЯ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

У 9-ту неділю після П’ятидесятниці на літургії ми чуємо Євангеліє про те, як Христос йшов по воді і апостол Петро пішов Йому на зустріч, але раптово той почав тонути і Христос подав йому руку, дорікнувши йому у маловірстві (Мф.14:22-34).
Тут важливо те, що віра робить можливість для звершення чуда. Будь-якого чуда – чи то ходіння по воді, чи зцілення від хвороби, чи налагодження життя. Також важливо не втрачати віру і не впадати в маловірство, бо тоді починаєш тонути, починаються проблеми, і щоб вибратися з цієї небезпеки і цих неприємностей, потрібна рука Бога.

8-МА НЕДІЛЯ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

В неділю 8-му після П’ятидесятниці Євангеліє нам розповідає про те, як Христос п’ятьма хлібами і двома рибинами нагодував біля п’яти тисяч людей. Цей символізм має показати, що тільки Господь годує людину, а не хто інший, тільки Господь дає силу тілу людини, а не якість їжі, все життя людини залежить від Бога, а не від умов життя, чи чогось іншого. Має бути тільки правильна ієрархія цінностей, що повинна формуватися відповідно Євангелія, і життя та вчинки відповідні до цих цінностей.