Архієпископ Лазар (Баранович). Слово перше на Благовіщення Пресвятої Богородиці

Добавить в Twitter

«Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою».
Ці слова архангела Гавриїла до Пресвятої Діви Марії, написані у святого Євангелиста Луки в 1 главі, у 3 зачалі.
Улюблені слухачі! Посланий від Бога Гавриїл до Діви Марії з радістю спустився з неба, де нема ні скорботи, ні зітхань, і від радості починає говорити вітання: «Радуйся, Благодатна!» (Лк.1:28). Не змогла земля достойно привітати Богородицю, поки небо на це не спромоглося, і ангельським пером, а не земним, це привітання написавши: Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою. Від неба навчена земля і тільки так Тебе, Царице, вітає: Радуйся, вмістилище радості, Тобі Єдиній належить радуватися. Чому Богородиці подобає радуватися ангельським Посланням на цій проповіді маємо зрозуміти. До радісного ангельського вітання з радістю прихиліть вуха ваші. Благодатна Маріє, що з радістю ангельське вітання почула, заради Твого радісного вітання дай мені з радістю промовляти. Подай і тим, хто слухають з радістю, слухати, що радувався Тобою, Благодатна, ангельський собор і рід людський.

«Радуйся, Благодатна!» і інше.

Улюблені слухачі! Зі звісткою був посланий архангел до Діви Марії. З Посланням під печаттю, з тайною заховану від віків. Це Послання Христове написане не чорнилом, «але Духом Бога Живого, не на кам’яних скрижалях, але на плотських скрижалях серця» (2Кор.3:3) говорить апостол. Відповідно і Марія є Посланням, написане не чорнилом, але Духом Бога Живого: «Дух Святий зійде на Тебе» (Лк.1:35). Не на скрижалях кам’яних, але на плотських скрижалях серця: Слова Твої заховав в серці моїм (Пс.118:11). Тайну приховує Марія, але виллється з Її серця слово благе (Пс.44:2): Нехай Мені буде за словом Твоїм. І Бог Слово явився у плоті, виправдав Себе в Духові (1Тим.3:16). Весь зміст такого Послання зобразив святий Євангелист Лука, кому і де воно має бути вручене: «У галилейське місто, яке називається Назарет, до Діви, зарученої з мужем на ім’я Йосиф, з дому Давидового; ім’я ж Діви – Марія» (Лк.1:26-27). Написано і якого місяця це Благовістя послане – в місяць шостий.
Разом з цим Посланням Гавриїлу було доручено сказати і усне слово яким і починає: Радуйся, Благодатна! Благий архангел Гавриїл благовіствує радість Богородиці, що живе в долині плачу, і говорить: Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою. З цього часу в цій долині плачу живучи, заснувала блаженство на плачі, тому нині радуйся, бо блаженна Та, що плакала, нині втішайся (Мф.5:4). Ті, що посіяли зі сльозами, нині жнуть з радістю. Святий Матфей написав: «Жнеці – ангели» (Мф.13:39). Тобі, Благодатна, архангел Гавриїл є жнець Твоєї радості, бо говорив Тобі: Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою.
Звелів псалмоспівець: «Радуйтеся, праведні, у Господі» (Пс.32:1). Ти, Преблагословенна Діво, всіх праведних перевершила, більша Святеє Святих, радуйся у Господі, бо Господь з Тобою. Написав апостол: «Радійте завжди в Господі» (Филип.4:4). Завжди радуйся Маріє в Господі і Господь завжди буде з Тобою. І завжди з радістю говори: Величає душа Моя Господа, і зрадів дух Мій у Бозі, Спасі Моїм. Господь в Тобі як в місті Своєму: « Великий Господь і вельми хвальний у місті Бога нашого» (Пс.47:2). Але що на це говорить Маріам Господу? Коли Мені говорить архангел радуйся, то радію і веселюся в милості твоїй, бо зглянувся на смирення Моє, «змінив плач на радість, зняв з мене одежу смутку і одягнув мене веселістю» (Пс.29:12). І говориш Мені: Дух Святий зійде на Тебе. Душе Святий, наче голуб, якщо крилами Твоїми осіниш мене, то «під покровом крил Твоїх возрадуюся» (Пс.62:8). Благовіствує архангел Богородиці, бо належить Чистій Діві благовіствування прийняти від чистого ангельського чину. Якщо повинен донести слова Господні, слова чисті, і самому ангелу, що приносить повинен бути чистим. Перед тим як пав рід людський, прийшов диявол до нашої першої матері Єви. Протилежним чином, коли Бог зволив підвести падшого Адама, тоді через ангела Благовістя посилає до Діви Марії. Пристойно належить ангелу благовістити, бо піднесеним людським родом Бог наповнив падіння ангелів.
В Божественних Писаннях є різні привітання. Так одні вітають, бажаючи довгого життя, як ось у цьому слові: «Нехай живе цар!» (1Цар.10:24). Є привітання з побажанням благодаті, як в Апостолі у різних місцях: «Благодать вам і мир» (Кол.1:3). Є привітання для радості: Радість тобі нехай буде завжди (Книга Товит). Є привітання як благословення: «Нехай благословить тебе Господь» (Числа 6:24). Якщо всі ці привітання різні, то в ангельському привітання вони об’єдналися в життя і благодать, бо говорить: «Ти знайшла благодать у Бога» (Лк.1:30). Охоплює і радість, коли говорить: Радуйся, Господь з Тобою. Милість і блаженство коли говорить: Благословенна Ти в жонах. Хто так розумно зміг би привітатися, як робить це ангел? Він робить це з великою честю, говорячи: Радуйся, Благодатна! Величає Пречисту Богородицю, коли говорить: Благословенна Ти в жонах. Розумно укріпляє коли говорить: Не бійся Маріє. Саме так своє послання здійснює явно, коли говорить: Ось зачнеш в утробі і народиш Сина. Який дивовижний образ зачаття являє, коли говорить: Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього осінить Тебе! Зачатий плід прекрасно описав, коли говорить: Тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим. Чого позбавлене це послання? Марія, Яка боїться Господа, не позбавлена всякого блага (Пс.33:11) у цьому Посланні і природи, і благодаті, і слави. Природи в інших словах: Радуйся, Благодатна! Благодаті в цих: Ти знайшла благодать у Бога. Слави в цих наступних: Благословенна Ти в жонах. «Багато було дружин доброчесних, але ти перевершила всіх їх» (Притчі 31:29). Кому це сказане Соломоном, якщо не Тобі сказане такою бути, Благодатна Діво? Бо Плід Твій піднісся вище Ливану, піднісся над усіма. Розумно архангел своє Послання здійснює, але звернімо увагу як саме розумно? Як мудро відповідає що має народити Предвічну Мудрість ангельському посланню? Відповідає розумно, дивуючись посланню і помисливши, питає ангела правильно: Марія ж сказала ангелу: як же станеться це, коли Я мужа не знаю? В привітанні його ще більше віддається на волю Господа, коли говорить: Я – раба Господня, нехай буде Мені за словом твоїм. Не була зухвалою(швидкою) умом як Єва, яка побачила «що дерево добре для їжі, і що воно приємне для очей і жадане, тому що дає знання, і взяла плодів його і їла» (Бут.3:6). І не сумнівалася дуже в питанні як Захарія, що говорив: «З чого я пізнаю це? Бо я старий, і жінка моя постарілася у днях своїх» (Лк.1:18). І не дозволила собі сміятися як Сара, про яку передає писання: «Чи мені, коли я постаріла, мати цю втіху? і Господар мій старий» (Бут.18:12). З бажанням Пресвята Богородиця говорить: Нехай буде Мені за словом твоїм.
Чотири чесноти проявляються у словах Богородиці, виявляється досконалий послух. В таких словах: Я – раба Господня глибоке смирення. В словах: Нехай буде Мені – гаряча любов. В словах: За словом твоїм – безсумнівна віра. Сім слів читаємо в Євангелії, які промовила Пресвята Богородиця. Перше: «Вина не мають» (Ін.2:3). Ці слова були від ревності. Друге: Чадо! Що ти зробив з нами? Це слово любові. Третє: Що скаже Він вам, те зробіть, ці слова були повчальними. Четверте: коли прийшла в дім Захарії, і привітала Єлисавету (Лк.1:40), такі слова були втіхою. П’яте: як же це станеться, ці слова є судженням. Шосте: Я – раба Господня, в цих словах заключається смирення. Сьоме: Величає душа Моя Господа, є словом молитви і подяки. Всі Твої слова Пречиста Діво благі, мудрі і втішні. Але коли сказала: Нехай буде Мені за словом твоїм, цим більше всього дала радість і веселість нашому слуху (Пс.50:10). Цим словом похвалився Давид: «Вилилось із серця мого слово благе» (Пс.44:2). Благе, тому що Благого Бога народиш. Говорила: Нехай же слова уст моїх будуть приємні (Пс.18:15), «Господи, Ти змилувався над землею Твоєю» (Пс.84:2), бо дав плід Свій Тій, що говорила: Нехай буде Мені. Від Святого зачала Чиста Діво в утробі Своїй втіленого Бога. Як на початку Бог сказав: «Нехай буде світло. І стало світло» (Бут.1:3), а раніше темрява була по всій землі, так і коли Ти сказала: Нехай буде Мені, то темрява зникла від засяяного Світла Істинного з Тебе, «що освітлює кожну людину, яка приходить у світ» (Ін.1:9). Єва з Адамом все умертвили, а Ти, Друга Благословенна Єва, з Твоїм Адамом, Христом, всіх нас оживила, бо «як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть» (1Кор.15:22).
Не дозволяє апостол жінці говорити в церкві (1Кор.14:35): Жінка нехай вчиться в безмовності, в повній покорі. Тому, хай мовчать жінки подібні до Єви, яка язиком принесла смерть, коли спожила від забороненого дерева. Ти якби ще раніше в тому далекому часі сказала: Нехай буде Мені за словом Твоїм, то роду людському ще з тих часів було би благо, хоча, зрештою, і нині досить скоро отримали достатньо блага. Ти народиш Сина, про Якого псаломник говорить: «Він сказав – і сталося, Він повелів – і створилося» (Пс.32:9), і Тебе тим самим наділяє: що скажеш, те станеться, що звелиш, те створиться. Твоїм сином все сталося «і без Нього ніщо не сталося, що сталося» (Ін.1:3). І Тобою, Пречиста Богородице, все станеться у турботі про наше спасіння, як і співає Церква: Благозволив від Тебе без отця людського стати… і спасти, Богородице, світ, Христос має велику й багату милість (Догматик, гл.4). Виявлення згоди буде і від Твоєї плоті і крові Пречиста, яку Спаситель світу, Істинний Бог, син Твій прийме від Тебе на спасіння наше.
Ми маємо скарб у Твоєму глиняному сосуді, бо Дух Святий зійшов на Тебе, як перст Божий, і сила Всевишнього, осінивши Тебе, визначила ціну нашого викуплення. Так говорила: Нехай буде Мені за словом Твоїм. Мале Твоє слово буде таким, що здійснить зачаття в утробі Того, Хто великим буде. Оспівав велич Його цар Давид: «Великий Господь наш, і велика сила Його, і розуму Його немає числа» (Пс.146:5). Побачив велич Його і апостол, коли говорив: «О, глибино багатства, і премудрости, і розуму Божого!» (Римл11:33). Хоч і в утробі твоїй і умалиться через дев’ять місяців, хоч і простими пеленами зволить пеленатися і умалений на Твоїх руках буде триматися, але Іов величає Його, як вищого за небо, і глибшого за пекло: «Він вище небес, – що ти можеш зробити? глибше пекла, – що можеш дізнатися?» (Іов.11:8). І як син Твій великим буде, так і Ти, хоч і умалилася за Своє смирення, бо вважаєш Себе рабою, будеш Великою Матір’ю Вишнього. Ти є тією рабою, яка народить Сина, Якому все служить (Пс.118:91). Роби себе рабою за смиренням, але так як смиренного народиш, Який говорить: «Навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем» (Мф.11:29), то Ним же будеш піднесена вище херувимів і серафимів. Відповідаючи посланому архангелу, Ти являєш смирення: Я – раба Господня. Не менше смирення і син Твій проявляє перед Богом Отцем, говорячи через пророка: «О, Господи, я раб Твій, я раб Твій і син рабині Твоєї» (Пс.115:7). Тому, «хто принижує себе, той піднесеться» (Мф.23:12). «Він буде Великим і Сином Всевишнього наречеться» (Лк.1:32). Хоча себе повністю називає рабом, що Втілений від Тебе, хоч і у вертепі глибокому народиться на землі, але до всіх говорить: «Ви від нижніх, Я ж від вишніх» (Ін.8:23). Але і Ти будеш славою матерям і дівам, бо Господь, Який з Тобою, дасть благодать і славу, яку знайшла. Віднині не раба, а будеш Цариця Царицям, бо народиш Царя, Який «царюватиме у домі Якова повік, і царству Його не буде кінця» (Лк.1:33).
Радуйся, бо Благодатна, і нині Господь з Тобою, і повіки з Тобою, і ради Тебе з нами. Написав пророка Захарія: «Візьмуться десять чоловік із усіх різномовних народів, візьмуться за полу юдея і будуть говорити: ми підемо з Тобою, бо ми чули, що з вами Бог» (Захар.8:23). Ми коли від ангела чуємо, Маріє, що Господь з Тобою, підемо всі, і торкнемося риз Твоїх позолочених, щоб і з нами був Бог, і щоб виконалося сказане апостолом: Господь з усіма вами! «Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь» (Филип.4:23).

Правослвний вісник 2016, №3 березень, С.31-33.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *