Архієпископ Лазар (Баранович). Слово на святого преподобного отця нашого Феодосія Печерського

Добавить в Twitter

Один господар дому посадив виноградник, і віддав його виноградарям.
Ці слова Христа Бога нашого написані у святого євангелиста Матфея в 21 главі, у 87 зачалі.

Слухачу улюблений! Виноградник святих і преподобних отців Печерських насадив святий Антоній, і віддав його таким виноградарям, які і до нині, старанно працюючи, промовляють: отець наш Антоній почав робити, і до нині, хоч і відійшов тілом, але духом з нами у своєму винограднику працює, і ми працюємо. А коли відійшов до Бога, дав першому працівнику преподобному Феодосію, рівному собі в благих ділах таке слово: «Старайся представити себе Богові достойним, працівником бездоганним, який вірно подає слово істини» (2Тим.2:15), наставляючи усяку людину, і навчаючи всяку людину усієї премудрості іночества, щоб показати кожну людину довершеною у Христі Ісусі; для чого і працював, і змагався силою Його, що діє могутньо (Колос.1: 28-29). Як саме старався у врученому винограднику преподобний Феодосій побачимо на цій проповіді.
Преподобним твоїм голосом співав єси Богу, преподобний Феодосію, молитвами твоїми умоли Бога, щоб голосом преподобним величати твоє ділання у винограднику. А як був мовчазним у винограднику в твоєму іночестві, так даруй, щоб про твої подвиги іночества у мовчанні з уважністю послухати моїм слухачам.

Один господар посадив виноградник… і інше.

Поспішав преподобний Феодосій показати себе перед Богом умілим працівником. Блаженним є святий Феодосій, бо переносить спокуси в печері, щоб будучи випробуваним, отримати вінець життя, який обіцяв Господь тим, що люблять Його (Яків 1:12). Велику радість мав, коли впадав у різні спокуси, знаючи, що випробування віри дає терпіння; терпіння ж має досконалу дію. Був він досконалим в усій повноті без усякого недоліку. Бог з обраним його стадом пасе їх і нічого їм не бракуватиме, як і сам обіцяв братії: внутрішнє моє знання і надія на Бога, коли побачите, що все благе у цьому монастирі примножується, знайте, що я предстану перед Владикою Небесним. І нині молить Господа, щоб Бог сповнив всяку потребу вашу, за багатством своїм у славі, Христом Ісусом (Филип.4:19), бо «шукаю не вашого, а вас. Не діти повинні збирати майно для батьків, а батьки для дітей» (2Кор.12:14). «Безперестанно дякую за вас Богові, згадуючи вас у молитвах моїх, щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав Духа премудрості й одкровення» (Єфес.1:16-17). «Завжди дякую Богові моєму за вас заради благодаті Божої, дарованої вам у Христі Ісусі, бо в Ньому ви збагатилися всім усяким словом і всяким пізнанням, – тому що свідчення Христове утвердилося у вас, – так що ви не маєте нестачі ні в якому дарування, чекаючи явлення Господа нашого Ісуса Христа, Який і утвердить вас до кінця, щоб бути вам неповинними в день Господа нашого Ісуса Христа» (1Кор.1:4-8). «Дякую Богові моєму при всякій згадці про вас, завжди у кожній молитві моїй про всіх вас приносячи з радістю молитву мою… Бог – свідок, що я люблю всіх вас любов’ю Ісуса Христа і молюся за те, щоб любов ваша ще більше і більше зростала в пізнанні та всякому почутті, щоб пізнаючи те, що краще, ви були чисті і не спіткнулися в день Христа, наповнені плодами праведности Ісусом Христом, на славу і похвалу Божу» (Филип.1:3-4, 8-11). Так преподобний Феодосій до братії з апостолом говорить: «Отже, улюблені мої, оскільки ви завжди були слухняні, не тільки в присутності моїй, але значно більше тепер, під час моєї відсутности, зі страхом і трепетом дбайте про своє спасіння; тому що Бог створює в нас і хотіння, і діяння за Своїм благоволінням. Усе робіть без нарікання й сумніву, щоб вам бути бездоганними й чистими дітьми Божими, непорочними серед непокірного й розбещеного роду, в якому ви сяєте, як світила у світі, зберігаючи Слово життя, на похвалу мені в день Христа» (Филип.2:12-16). Також ще преподобний Феодосій до братії з апостолом Петром говорить: Улюблені! «Будьте розсудливі і пильнуйте в молитвах. Передусім же майте щиру любов один до одного, бо любов покриває безліч гріхів. Будьте гостинні один до одного без нарікань. Служіть один одному, кожен тим даром, який прийняв, як добрі домоправителі різноманітної благодаті Божої. Чи говорить хто, говори як слова Божі; чи хто служить, служи по силі, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог Ісусом Христом» (1Петр.4:7-11). Хіба не старався святий Феодосій у винограднику Христовому? Він навіть за діло Христове близький був до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити вам недостаток служіння (Филип.2:30).
Працюючи, святий Феодосій укріпляв братію: «Браття мої улюблені, будьте тверді, непохитні, завжди збагачуйтесь у ділі Господньому, знаючи, що труд ваш не марний перед Господом» (1Кор.15:58). Сам був для братії взірцем у слові, в житті, в любові, в дусі, у вірі, в чистоті (1Тим.4:12), утішаючи серце братії і наставляючи всяким словом і добрим ділом. Він говорив: «Господь же нехай направить серця ваші на любов Божу і на терпіння Христове» (2Сол.3:5). Ніщо вас хай не відлучить від любови Божої: скорбота, чи тіснота в печерах, чи гоніння від варварів, чи голод, чи нагота, або небезпека, чи меч. Заради Христа умертвляйтеся кожен день вашого життя, поспішайте вважати себе за овець, приречених на заколення. Тоді, жодне створіння не зможе вас відлучити від любові Божої, бо не подобає творінню відлучати нас від Творця. Преподобна братія, згадуйте сказане псалмоспівцем: «Любіть Господа, всі преподобні Його» (Пс.30:24). Любіть Його всім серцем своїм, всією душею своєю, всією думкою своєю. Обрав святий Феодосій обраних Богом, які взивають до Нього день і ніч, і які повчають самі себе псалмами та славословленнями і піснями духовними, співаючи і прославляючи в серцях своїх святих Господа (Єфес.5:19). До цих співаючих, преподобний сказав: «Співайте Господу, всі святі Його» (Пс.29:5), бо Син Божий, Син Діви Марії, біля храму Успіння якої живете, достойний повсякчас оспівуваний бути голосами вашими преподобними. «Співайте Богу нашому співайте! Співайте Цареві нашому співайте! Бо Бог – Цар усієї землі, співайте розумно» (Пс. 46:7-8). Зібрав чал своїх святий Феодосій, «як птах збирає пташенят своїх під крила» (Мф.23:37). Преподобний зібрав преподобних, почувши слова царя і пророка: «Зберіть до Мене святих Моїх» (Пс.49:5), а тім, хто зібралися сказав: «Ставайте подібні мені, як я Христу» (1Кор.4:16). «Праведний Господь у всіх путях Своїх і благий у всіх ділах Своїх» (Пс.144:17). Я йому уподібнююсь по силі даній від Господа сил і виходив для справ своїх і на працю свою до вечора (Пс.103:23). Праведними перебувайте у всіх ділах своїх, «і з терпінням підемо на подвиг… дивлячись на Начальника і Виконавця віри Ісуса» (Євр.12:1-2). Нам, працюючим у цьому винограднику, Христос є істинна виноградна лоза, і Отець нам виноградар є. Бо так говорить Господь: «Я є лоза, а ви гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду; бо без Мене не можете робити нічого» (Ін.15:5). Цією лозою насадив виноградник преподобний, що приніс великий урожай. І Господь благословляє їх, і вони швидко розмножуються (Пс.106:37-38). Зміцнив святий Феодосій коріння виноградника Христового і заповнив ним землю Київську. Покрилися гори тінню його, і віття його простяглося до моря і паростки його до рік (Пс.79:10-12). У цьому винограднику на братію не накладав важкого подвигу, але сам не тільки одним своїм пальцем, а обома руками і всією сило брав на себе подвиг. Сам їв сухий хліб і зілля варив без олії, і пив тільки воду. А братії благословив вживати їжу іншу в свій час. Когось вино веселить серце (Пс.103:15), а преподобного Феодосія, який радувався у Господі і вода веселила, подібно до того, як являтися перед лицем Його на світлій трапезі. Саму їжу не споживала до переситу, але утриманням братія умертвляла тіло. Був наче при гробі, про що постійно помишляв. Біля цього гробу сидів святий Феодосій як ангел, і преподобний завжди тікав від чогось смачного як від страстей. Ніколи не обідніє трапеза молитвами преподобного. І хоч одного разу сказав келар Федір, що немає з чого приготувати для братії, Бог подав молитвами преподобного і послав Іоаном боярином Ізяслава в той день багато благ. І в цей день повелів преподобний приготувати братії. Хай хвалять Господа (Пс.21:24) немічна братія, що споживає і насичується турботою Божою даною Ним їжею в добрий час. Якщо колись не стачить вина у цьому винограднику, то моли Пресвяту Богородицю. Як колись у Кані галилейській Мати Ісусова говорила Йому: «Вина не мають» (Ін.2:3), так і він говорив: маю уповання на молитву Богородиці. Тому не закінчиться вино у винограднику Богородиці, як колись одна жінка принесла три посудини повних вина. Велика молитва і віра преподобного, надія немарна, наповнена вином.
Помолився Ілля і небо дало дощ (3 Цар.18:45). Так і ти, руський Ілля, преподобний Феодосію, помолився і Та, про Яку Церква говорить: як нам назвати тебе, Благодатна? Небом, вино дала. Печерське небо, Богородиця дала великий дощ. Дощ винний проливав Ти, Боже, на насліддя Твоє (Пс.67: 10), зібране преподобним Феодосієм. Церковний будівничий, що встиг до свята Успіння Пресвятої Богородиці, звістив преподобному, що у світильниках немає оливи. Тоді говорить преподобний: якщо мудрі діви взяли оливи в посудинах разом із світильниками своїми на зустріч жениху (Мф.25:4), тим більше мудра Діва Богородиця, що народила Премудрість Божу, хіба не повинна мати оливи у своїх сосудах з світильниками своїми, виходячи назустріч жениху, Сину і Богу Своєму? Тоді йому сказано: хтось із багатих привіз повний сосуд оливи. Повна благодаті послала повну посудину масла. Побачивши це, преподобний прославив Бога, бо від Його повноти швидко прийняв велику благодать молитвами Пресвятої Богородиці. Молитва святого Іллі примножувала олію (3Цар.17:16), і молитва преподобного Феодосія в Печерській обителі примножувала єлей. Прихилив Благий Господь одному праведнику одне вухо, а другому друге вухо, бо очі «очі Господні звернені до праведних, і вуха Його до молитви їх» (Пс.33:16), за хліб, пшеницю і вино і єлей. Преподобний Феодосій з подякою цю молитву виголосив: Сам Владико, молитвами Матері Твоєї, хліби ці, пшеницю, вино і єлей примнож це в святому монастирі цьому. Хіба не примножив? І до нині ця обитель свята «дає поживу всім творінням» (Пс.135:25). Одним безплотним ворогам пожива та заборонена, бо там, де готовиться хліб для братії на трапезу, святий Феодосій молитвами своїми заборонив, щоб різні капості не чинили, не розсипали муку, не розливали закваски вчиненої для приготування хліба. Як Христос, так і цей воїн Христовий багато разів був спокушений дияволом, а особливо, коли постився в печері. Але, одягнувшись в повну зброю Божу, щоб можна було стати проти хитрощів диявольських (Єфес.6:11). Братію на боротьбу з дияволом укріпив словами: Знайте браття «наша боротьба не проти крови і плоті, а проти начальства, проти влади, проти світоправителів темряви віку цього, проти духів злоби піднебесних. Для цього прийміть повну зброю Божу, щоб ви змогли протистояти» (Єфес.6:12-13). Так само і апостол Яків навчав як протистояти дияволу: «Противтеся дияволові, і він утече від вас» (Як.4:7). Повчанням і молитвою святого насталена братія прогнала диявола і полонила. І багато іншого може молитва преподобного Феодосія і протидіяти дияволу. Коли князь Святослав Чернігівський з Всеволодом князем Переяславським, спокушені дияволом вигнали Ізяслава від Київського княжого престолу, то докоряв з терпінням законопреступних і говорив перед князями без страху: Не подобає тобі, Святославе, мати престіл брата твого, який він отримав від батька, бо створений цей гріх від диявола. Бо за Іоаном: «Усякий, хто ненавидить брата свого є людиновбивця; а ви знаєте, що ніякий людиновбивця не має життя вічного, що в ньому перебувало б» (1Ін.3:15). А посланим від князів, які запрошували прийти на обід відповів: «З гордим оком і неситим серцем не сяду за стіл» (Пс.100:5), трапеза ця від ціни крові, тому нам від неї не – можна споживати. А коли князь праведному погрожував заточенням, то і цим не загородив вуста промовляючих правду. Наполягав вчасно і невчасно, забороняв, благав з усяким довготерпінням і повчанням не підступати і не посягати на майно брата свого, бо «Господь – месник за це все» (1Сол.4:6). Але князь здорового вчення не прийняв . Ходячи у своїх похотях, обирав собі вчителів, які тішили слух, і від істини слух відвертали (2Тим.4:3-4). Але щоб Бог дав йому покаяння, досяг пізнання істини і щоб звільнитися від тенет диявола (2Тим.2:26), святий повелів в єктеніях найперше поминати Святослава і Ізяслава.
Після подвижницького життя до преподобного Феодосія, який робив як діти світла (Єфес.5:8), день Господній прийшов не як злодій уночі, а як сонце, що зійшло. Бо і сам пророкував, що це Руське сонце знає захід свій. Зійшов оспівувати Господа, Який зійшов на небо небес превічно (Пс.67:33-34). І Превічний Отець, сонце, яке зійшло, підніс на небо щоб з праведниками просвітитися як сонце. «Від сходу сонця й до заходу нехай буде прославлене ім’я Господнє» (Пс.112:3). В сонці, що зійшло після багатьох іночеських подвигів в печері Він у ньому поставив Свою оселю (Пс.18:5). В день суботній Цей Працівник спочив від турбот Своїх, віддаючи кожному за ділами їхніми. Преподобному відплатив за чистотою рук його. Блаженний преподобний Феодосій чистий серцем, бо він Бога побачить. Блаженний преподобний Феодосій убогий, бо його є Царство Небесне. Через смирення преподобний Феодосій є блаженним, бо, отримавши спасіння, говорить: «Я знесилився, і Він допоміг мені» (Пс.114:6), є рабом Тієї, Яка сказала: «Я – раба Господня» (Лк.1:38) і раб Народженого від Неї, що говорив: «Я лагідний і смиренний серцем» (Мф.11:29). Блаженний преподобний голодний в темній печері, бо насичується коли слава Господня його відвідує в небесах сяючими зірками. Блаженний преподобний Феодосій, бо сіяв зі сльозами в глибоких печерах, а з радістю пожинає снопи свої на високому Сіоні (Пс.125:5). Преподобний Феодосій блаженний, бо на землі плакав, а втішився на небесах. Блаженний преподобний Феодосій, бо був милостивим до убогих, і отримав милість від Того, Хто говорив: «Кого помилувати, помилую» (Римл.9:15). Блаженний преподобний Феодосій лагідний, бо успадкував обіцяну землю після іночеських обмежень. Блаженний преподобний Феодосій голодний і спраглий правди, що з небес прийшла, бо нині насичується нею і споживає від багатства дому Божого. Блаженний преподобний Феодосій миротворець, бо названий Сином Божим. Він почує: Прийдіть благословенні Отця Мого, бо був гнаний за правду від князів, яким докоряв, бо його є Царство Небесне. Блаженний преподобний Феодосій смиренний до смерті, і смерті ж хресної, яким йому світ розіп’явся, а він світові, бо перебуваючи в плоті, не за плотським жив. Завжди братію повчав більше ділами ніж словами: «Браття, ми не боржники плоті, щоб жити за плоттю; бо коли живете за плоттю, то помрете, а коли духом умертвляєте діла плотські, то живі будете» (Римл.8:12-13). Умертвив в печері плотські діяння преподобний Феодосій, і через це живе з Христом, істинним житті. І щоб братія його разом з Христом після плотського умертвіння отримала життя, відходячи від них залишив свій дім і віддав братії своїй владу і кожному діло своє, наказав, щоб всі були пильні: «Отже, пильнуйте, бо не знаєте, в яку годину Господь ваш прийде» (Мф.24:42), вечором, чи опівночі, чи як півні заспівають, чи вранці, щоб коли Він несподівано прийде, ви не спали. Повелів тим, хто приходить вечором до Господа, з молитвами вечірніми, тим, хто приходить опівночі з молитвами Полуношниці, а того, хто приходить як проспівають півні зустрічати з гірким Петровим плачем, що після співу півня плакав гірко (М.26:75). А того , хто приходить вранці зустрічати з вранішніми молитвами.
Преподобний Феодосію, садівничий і трудівничий винограднику Печерського, моли Бога нехай вдосконалить нас у всякому доброму ділі, на виконання волі Його, роблячи у нас благоугодне Йому через Ісуса Христа: Йому слава на віки віків! (Євр.13:21). Згадав Євангелист Матфей Притчу Христову промовлену перед первосвящениками і старійшинами: «В одного чоловіка було два сини; і він, підійшовши до першого сказав: сину, піди сьогодні попрацюй у винограднику моєму. Але той сказав у відповідь: не хочу. Але згодом, розкаявшись, пішов. І, підійшовши до другого, він сказав те саме. Цей сказав у відповідь: іду, господарю, – та не пішов. Котрий з цих двох виконав волю батька? Кажуть Йому: перший» (Мф.21:28-31). Преподобні Антоній і Феодосій Печерські, були два сини Руської Церкви, і обоє сотворили волю Отця, пішли у виноградник Руський і працювали в ньому, через це і ввійшли в Царство Небесне і в ньому ж спочили після трудів своїх.
Говорить Господь: «Не кожен, хто говорить Мені: Господи! Господи! – увійде в Царство Небесне, а той, хто виконує волю Отця Мого Небесного» (Мф.7:21). Сотворив преподобний Феодосій волю Отця Небесного, а воля Отця Небесного така є: «Немає волі Отця вашого Небесного, щоб загинув один з малих цих» (Мф.18:14). Цю волю Отця виконав, преподобний Феодосію, піклуючись, щоб жоден не загинув з малих цих, яких пасти тебе наставив, через це і ввійшов в Царство Небесне. Сотворив волю Отця Небесного, коли преподобні руки свої підносив, молячи Бога на небі, Йому ж вгодив і на землі за нас грішних. І Господь, Який прийшов призвати грішників до покаяння відкриє нам двері покаяння і не візьме нас поки гріхи наші покаянням не очистить. Хай не буде для нас грішних молитва в гріх, завжди передуй своєю молитвою праведною нашим грішним молінням. Яви духовний твій плід (1Кор.13), духовний наш отче, досконалу любов до своїх чад, і нею ж покрий множество гріхів наших. Не шукай свого спасіння, яке вже маєш, а шукай нашого спасіння. Відверни грішників з облудної путі, спаси душі від смерти і покрий безліч гріхів (Як.5:20).
Говорить апостол: «Бажаю, щоб на всякому місці мужі підносили молитви, піднімаючи чисті руки» (1Тим.2:8). Ти, преподобний Феодосію, це апостольське бажання виконав. Молитву підносив на всякому місці, і як муж чистий, руки свої чисті піднімав. Як піднімав свої руки чисті в тісних печерах, так піднімай на просторому небі і, коли в зручності своїми чистими руками, приймеш дар від Господа, нам його подай. Святий Феодосію, дару Божий, вимоли нам своїми преподобними молитвами цей дар Божий, про яке говорить апостол: «Дар Божий – життя вічне у Христі Ісусі, Господі нашому» (Римл.6:23). Хай цей дар тобою Феодосію, Божим даруванням, від Бога отримаємо, бо так і апостол бажає, щоб молитви підносив як муж праведний, піднімаючи руки свої чисті. Тобі Феодосію, як Божому дару цей дар Божий – життя вічне подароване, і «ми віруємо, що благодаттю Господа Ісуса Христа спасемось» (Діян.15:11), і через твої піднесені преподобні руки і святі твої молитви. Амінь.

Правослвний вісник 2016, №6 червень, С.37-40.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *