Архієпископ Лазар (Баранович). Слово друге на Благовіщення Пресвятої Богородиці

Добавить в Twitter

«Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою».
Зміст слів архангела Гавриїла до Пресвятої Діви Марії написані у святого Євангелиста Луки в главі 1, в зачалі 3.
Улюблений слухачу! Архангел хоч і іншими словами говорить до Діви Марії, але таким смислом: Той, Хто є раніше Тебе, нині з Тобою і Якого Ти народиш. А Вона говорить: Радію Я від слів Твоїх як той, що одержав велике багатство (Пс.118:162). Вдова, знайшовши драхму зраділа, зібрала подруг, щоб радіти з нею. А Я благословенна в жонах знайшла не драхму тлінну, не срібло, ні золото, але ту Драхму, яку Петро святий маючи ключ від царства і відкриваючи пропонує говорячи: «Не тлінним сріблом або золотом визволені ви від суєтного життя, переданого вам від батьків, а дорогоцінною Кров’ю Христа, як непорочного і чистого Агнця, призначеного ще раніше створення світу» (1Петр.1:18-20). Цю Кров візьме від утроби Моєї за словом архангела: Ось зачнеш в утробі і народиш Сина. Говорить Христос Господь: «Пустіть їх у діло» (Лк.19:13). Марія, пустивши в діло цю Драхму, всіх нас купляє Богові. Тому і Павло говорить: Ви не свої, бо куплені дорогою ціною (1Кор.6:19-20). Має ця Драхма красу і образ іпостасі Отця (Євр.1:3), і про Нього ж сказано: віддавайте Боже – Богові (Мф.22:21). Від сказаного архангелом «радуйся, Благодатна», Марія виголошує Богу: «Дай мені почути радість і веселість – і зрадіють кості мої упокорені» (Пс.50:10). Коли зглянувся на смирення раби Своєї, зраділи кості смиренні, бо зачате в утробі Моїй буде кісткою від Моєї кістки. «Всі кості мої скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе?» (Пс.34:10). Буде плоть від плоті Моєї, тому серце моє й тіло возрадувалися Богу живому» (Пс.83:3). Возрадувалася серцем, бо чиста серцем Бога побачиш (Мф.5:8). Возрадувалася плоттю, бо Слово Боже стане плоттю. Говорив колись Христос Господь юдеям: «Слово Моє не вміщається у вас» (Ін.8:37), хто може вмістити нехай вмістить. Вмістилося Слово Боже в утробу Діви Марії, бо Слово Її утробу зробило більшу за небо. Говорив Христос: «Хто слово Моє збереже, той не побачить смерти повік» (Ін.8:51). Мати ж Його «зберігала всі слова ці, складаючи в серці Своїм» (Лк.2:19) як написано: «Слово Твоє заховав я в серці моїм» (Пс.118:11). Тому не повинна смерти бачити повік. Зберігаючи слова в серці, від якого виливає слово: «Вилилось із серця мого слово благе… Язик мій – перо книжника-скорописця» (Пс.44:2), і яким відповіла: Я – раба Господня, нехай буде Мені за словом твоїм. Не питай же о Діво Преблагословенна: як станеться це, коли Я мужа не знаю. «Для чистих усе чисте» (Тит.1:15), тому від Тебе Єдиної чистої і Народжуване Святе, наречеться сином Божим. Мужа не знаєш, але це не справа мужа, а Того, Хто говорить: «Отець Мій донині робить, і Я роблю» (Ін.5:17). Слово учинив спасіння посеред землі, коли в утробу Твою Діво вселився, а потім плоттю на дерево вознісся. Єва бо згубила життя посеред Раю, коли плід прийняла від забороненого древа в своє черево. Єва благодать загубила, а Марія благодать знайшла. Єва від ребра Адама Богом створена, а з утроби Марії Другий Адам, Христос, вийшов. Сказано: «Радуйтеся праведні, у Господі» (Пс.32:1).Ти Праведна особливо радуйся у Господі. Співає псаломник: «Веселіться в Господі і радуйтеся, праведні, і торжествуйте всі, праведні серцем» (Пс.31:11). Торжествує Богородиця, говорячи: величає душа Моя Господа, і зрадів дух Мій у Бозі, Спасі Моїм. Говорить Марія: Як не буду радуватися? Ось-бо віднині ублажатимуть Мене всі роди з того моменту як говорить радість благовісник: «Народиш Сина, і наречеш ім’я Йому Ісус. Він буде Великий» (Лк.1:31-32). Велика радість Твоя у Ньому, і радости ніхто не відбере від Тебе. Всі роди, що Тебе ублажають з архангелом Тобі говорять: Радуйся, Благодатна! А так як апостол радить: «Радуйтеся з тими, хто радується» (Римл.12:15), то і ми всі радуємся з Тобою, Яка радується у Господі. Ти Пристановище наша у скорботі, що огорнула нас; Радосте наша, визволи нас від тих, що оточили нас (Пс.31:7). Виголошуємо з псаломником: «Радісно співайте Богу – твердині нашій, викликуйте славу Богові Якова» (Пс.80:2), бо «царюватиме у домі Якова повік, і царству Його не буде кінця» (Лк.1:33). Радуйся, Благодатна, бо Ти Царице предстанеш праворуч Нього в ризах позолочених, одягнена і прикрашена, що породила прекраснішого за синів людських. Радуйся, Благодатна, бо цим словом закінчу, але Твоїй радості у безкінечному Твоєму Господі не буде кінця. Якщо «радіє серце тих, що шукають Господа» (Пс.104:3), то Твоє серце нехай більше радіє, бо Господь з Тобою, і не має потреби Тобі шукати Господа, бо Господь з Тобою.
Написав Соломон про когось: «Закон і милість вона на язиці носить» (Притчі 3:16). То Дух Святий, що у вогненних язиках явився апостолам закон і милість носить. Ти, Пречиста Діво, на Яку зійшов Дух Святий, зачнеш Законодавця і навчить Тебе Дух Святий закон в серці носити і як милостивій Матері виконувати діла милосердя. Питав Давид: «Хто дав би мені крила, як у голуба?» (Пс.54:8). Якби йому дали, то хіба не розказав би про це, тому що говорить: «Піду дорогою заповідей Твоїх» (Пс.118:32), а не полечу, чи піднесуся в повітрі. Тобі, Пречиста Діва, дані крила як у голуба. Але коли? Тоді, коли Тобі говориться: Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього осінить Тебе. Як у голуба дані Тобі крила, які як срібло, а пір’я сяє золотом (Пс.67:14). А від Жениха Твого чуєш такі слова: «Встань, люба моя, прекрасна моя… Голубице моя» (Пісня Пісень 2:13-14) і там ластівкою знайдеш собі домівку. Написав святий євангелист Лука: «Книжники і фарисеї почали дуже нападати на Христа, запитуючи багато про що, підкопуючись під Нього і намагаючись уловити з уст Його що-небудь таке, щоб звинуватити Його» (Лк.11:53-54). Нічого не зрозуміли фарисеї, а зрозуміли учні Його, вісники. Але що? І коли? Говорить Іоан: «Сказавши це, Він дихнув і говорить їм: прийміть Духа Святого» (Ін.20:22). В той час з уст Його Святих злетів той голуб. Чим можна зловити благодать Святого Духа? Зерном пшеничним, Словом Божим, посіяним на добрій землі. Спіймали учні Духа Святого відкритими устами: «Відкриваю уста мої і, як повітря, втягую в себе заповіді Твої» (Пс.118:131). Але і Дух Святий спіймав їх, коли зійшов на них, бо так хотів на них зійти тому що «Дух дише де хоче» (Ін.3:8). Випускають того Голуба апостоли, як колись Ной зі свого ковчега голуба. Повертається до нас з оливковим листком миру і виголошує всьому світові: Мир всім. Македоній, наче яструб, ловив Голуба, коли Духа святого не Богом сповідував, а тільки творінням із роду службових духів. Апостоли піймали самого Духа Святого, але не як яструб ловили. Упіймала Духа Святого і Марія в той час, коли зійшов на Неї і сила Вишнього осінила Її, щоб зачати Господа Сил. Відкрила Свої уста (Пс.118:131): Я – раба Господня і притягла до Себе Духа. Зглянувся не смирення раби Своєї, і смиренну підніс від рабства до Материнства, і Сам від Неї прийняв образ раба. Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою, бо Господь є причиною радості Твоєї. Якщо Господь з Тобою, то що не з Тобою? З Тобою небо, коли Господь з Тобою, бо «небо над небесами – оселя Господа» (Пс.113:24). З Тобою земля, бо земля підніжжя ніг Його. З Тобою ріки, бо ріка Божа. З Тобою все, бо Бог у всьому все. Господь Вседержитель з Тобою, все тримає, тримає і Тебе, Ту, Яка Його на руках тримає. Знайшла благодать, коли Господь з Тобою, бо Він благодать і славу дасть (Пс.83:12). Земля наша Богородиця, в Якій благоволив Господь, дасть плід Свій по слову архангела: Ось зачнеш в утробі, про яку будуть говорити: Блаженна утроба, що носила Тебе. Утробу Твою зробить більше за небо. Однім бог – черево, а Тобі Богородице Бог в утробі буде схований, але прийде явно і скажуть: «Бог явився у плоті, виправдав Себе в Духові» (1Тим.3:16), бо зачатий від Духа Святого.
Радуйся, Благодатна! Написав апостол: «У якому стані хто був покликаний, браття, у тому кожен і залишайся перед Богом» (1Кор.7:24). Ти, Благодатна, покликана на радість архангелом благовіствуючим Тобі: Радуйся. Тому в радості перебувай перед Господом. «Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом» (1Кор.1:31). Хвалися і Ти, Благодатна Господом, Який з Тобою, такими словами: «Ти Пристановище моє у скорботі, що огорнула мене; Радосте моя» (Пс.31:7), «тому радіє серце моє і веселиться язик мій, навіть тіло моє» (Пс.15:9), бо слово плоттю буде, нехай буде Мені за словом твоїм. Зрадів язик мій, таке промовляючи: «Прославляйте Бога в тілах ваших, і в душах ваших, які є Божі» (1Кор.6:20). Матерям і дівам слава. Прославивши Бога в тілі Твоєму, тіло Твоє Господу, і Господь тілу. Прославивши Бога в душі Своїй, промовляючи: «Величає душа Моя Господа, і зрадів дух Мій у Бозі Спасі Моїм» (Лк.1:46-47). Благовіствує Мені радість велику, яка буде всім людям, що повинен народитися в утробі Моїй Спаситель, Який є Христос, Господь, в місті Давидовому (Лк.2:11). Нехай буде Мені за словом твоїм.
Згадує мудрець про одну душу: «Душа його була угодна Господу» (Прем.4:14). Воістину угодна Господеві і Твоя душа коли говориш: Величає душа Моя Господа. Коли Ти, Благословенна, говориш: Нехай буде Мені за словом твоїм, тоді і весь народ говорить: «Благословен Господь, Бог Ізраїля, од віку до віку. І нехай скаже увесь народ: амінь! Алилуя!» (Пс.105:48).

Правослвний вісник 2016, №4 квітень, С.36-38.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *