Архієпископ Лазар (Баранович). Слово на Собор Пресвятої Богородиці на другий день Різдва Христового

Добавить в Twitter

«Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що годували Тебе!» Ці слова однієї жінки, сказані Господу Христу, написані в Божественному Євангелії від Луки, в 11 главі, у 58 зачалі.

Вчора Народився Блаженний і Єдиний Сильний, Цар царів і Господь володарів. За сказаним словом, Його ж бачити і чути є блаженством: блаженні очі, які бачать те, що ви бачите, і вуха ваші, що ви чуєте (Лк.10:23-24).
Улюблені слухачі! Нині на Соборі Присноблаженної, що народила Цього Блаженного, належить ублажити утробу, яка носила Його, і груди, що годували Його. І ублажити соборно з Православною Церквою подібно до тієї євангельської жінки, яка піднісши голос з народу сказала до Цього Блаженного: «Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що годували Тебе» (Лк.11:27). Блаженна утроба, яка носила Бога, крім неї ніщо не благе, бо принесла нам саме блаженство. Блаженні груди, які годували Таке Благо, виховали і зростили нам вічне блаженство. Про це блаженство грудей і утроби Присноблаженної Богородиці, що народила Господа, нехай буде нині блаженним язик мій говорити, і вуха ваші слухати, воплочене Слово, що дав нам слово, і вам старанність до слухання. Щоб як жінка з Євангелія від цих слів: блаженна утроба, що носила Тебе і груди, що годували Тебе, почула таке: блаженні ті, що слухають слово Боже і виконують його, так і ви таке почули. І як Сама Та, у Якої блаженна утроба, що носила Господа, зберігала всі слова Його в серці Своєму, так і ви збережіть ці слова про блаженну утробу і груди.

«Блаженна утроба, що носила Тебе» і інше.

Слухачу улюблений! Говорив колись Господь про неблаженне блаженство утроби і грудей дочок єрусалимських: «Плачте за собою і за дітьми вашими. Бо ось надходять дні, коли скажуть: блаженні неплідні, і утроби, які не родили, і груди, які не годували!» (Лк.23:28-29). Не блаженне буде таке, а плачевне блаженство, бо так написано: «Тоді почнуть говорити горам: упадіть на нас!» (Лк.23:30). Блаженство Обрадуваної Богородиці є завжди істинним блаженством. Вона істинно Блаженна є плодом, не неплодством, бо до Неї Духом Святим сказано: «Благословенний плід утроби Твоєї» (Лк.1:42). Блаженна Її утроба, бо народила, і груди, бо годували. Вона не говорить горам: покрийте нас, а при цьому сама є великою горою. Гора благодатна, що покриває від гніву Господнього. Якщо і є яка блаженна жінка, що спасається через народження дітей (1Тим.2:15), то найперша Ця благословенна в жонах. В тому є Блаженною, що народивши Чадо Своє, Спасителя світу, спасе Себе і нас, ради Свого Народження.
Блаженна утроба Твоя Богородице, бо у ньому носила Того, до Якого говорила: «Від утроби матері моєї, від народження мого Ти мій покровитель» (Пс.70:6). Блаженні і груди Твої, якими годувала Того, до Якого говорила: Ти уповання Моє, від грудей матері моєї (Пс.21:10). Достойно є блаженна утроба Твоя, хай ублажатимуть її всі роди, оскільки носила Того, Хто все носить. Достойно є блаженні груди Твої, оскільки годувала Того, Хто всіх годує, і цим виконає Твоє пророкування: «Ось-бо віднині ублажатимуть Мене всі роди» (Лк.1:48); віднині ублажатимуть всі роди, бо народила Того, хто всіх носить і годує. Якщо ублажається святий Іоан Предтеча, що говорить про народженого Господа: «Я недостойний понести взуття Його» (Мф.3:11), то як не може ублажатися утроба Присноблаженної Богородиці, що була достойна понести Самого Цього Господа? Ублажаємими є святі Богоносці, які хвалу Божу в собі носять і промовляють: «Величатиму Тебе, Боже мій» (Пс.144:1). Але якщо б не було Присноблаженної Богородиці, Яка носила Бога у Своїй утробі, то як могли б Богоносці носити Його? Вона була більшою Богоносицею, бо дев’ять місяців носила в утробі Бога. А коли вчора Бога народила, то вже завжди буде ублажатися Богородиця. Блаженний є і святий Павло, який Господом названий обраним сосудом, щоб пронести ім’я Господнє (Діян.9:15). Але Твоя Богородице утроба блаженна, є сосудом обраним не тільки щоб ім’я Господнє пронести, але і Самого Його, ім’я Якого Господь. Блаженним є цей сосуд, який обрав і прийняв Господь, щоб оселитися в дворах його (Пс.64:5). Блаженна утроба Твоя Богородице, сосуд на честь, бо носила Того, Якому честь – честь (Римл.13:7). Блаженні херувими, які Господа носять, через сказане: «Сидиш на херувимах, явися» (Пс.79:2). Але Ти Богородице, носячи Його блаженною своєю утробою, як чесніша від херувимів є блаженнішою від них. Блаженна утроба Твоя Богородице, коли носила в Собі Творця неба, тоді Він утробу Твою зробив більшою за небо. Тому не тільки небо має стільки блаженств, але стільки ж і земля і інше ублажаєме творіння, через блаженну утробу Богородиці. А носимий в ньому Творець неба і землі ще більше ублажив. Блаженна утроба Богородиці, наче сонячне небесне коло, в якому Христос був носимий як сонце, що явило символ Церкви, яка говорить: Як нам назвати Тебе, Благодатна? Небом, – бо з Тебе засяяло Сонце правди. Блаженна утроба Богородиці, і як твердиня небесна, як зоряне коло, де Христос засяяв як зірка Якова (Числа 24:17), при цьому видно і зірку волхвів. Блаженна утроба Богородиці, наче блага земля, про яку говорить псалмоспівець: «Господи, Ти змилувався над землею Твоєю» (Пс.84:2). В цій землі Христос, Слово Боже, було як насіння, що приносить плід з сторицею. Був як квітка, що нині проросла і має животворчий запах, і сотворила нам нев’янучий вінець. Був джерелом життя, де ріки живої води від Його Народження потекли з блаженної утроби Богородиці (Ін.7:38). Був як схований скарб, що нині явлене і збагатив нашу убогість спасінням. Блаженна утроба Богородиці, що носила Дающого їжу всякій плоті, бо Духом Святим у Піснях Пісень написано: «Утроба твоя – ворох пшениці» (Пісня Пісень 2:3), і є як корабель, що здалеку добуває хліб (Притчі 31:14), по написаному в Притчах. Є наче піч розпалена вогнем Духа Святого, в Якій Христос як Хліб, що зійшов з неба і випікається. Блаженна утроба Богородиці, наче сад, який насаджений Отцем Небесним і кращий від Раю, бо у ньому Христос був посередині як Дерево Життя. Благословенний плід цього саду, утроби Твоєї, Богородице, бо тільки ним ожили, а плодом Райського саду були умертвленні. Блаженна утроба Богородиці, наче річка, що звеселяє місто Боже, в якій Христос як риба вудкою союзу любові в утробу людини спіймалася і яка має монету в собі на відкуплення людини від гріховної роботи. Блаженна утроба Богородиці, наче євангельська купальня біля Овечих воріт (Ін.5:2), до якої зійшов Великої ради Ангел, Христос. А Своїм виходом з неї, через Народження, зцілив багато хворих, сліпих, кривих, сухих, що чекали благодатного руху води. Блаженна утроба Богородиці, що наче ковчег спасає від потопу пролитого гніву Божого. У цьому ж ковчезі, наче Ной для збереження роду людського був носимий Спаситель, Христос. Блаженна утроба Богородиці, що наче ковчег завіту, в якому був носимий більший за жезл Аарона, жезл сили – Христос, краще за манну, Тіло Його, яке годує душі наші (Євр.9:4), краще двох скрижалів закону даного Мойсеєм, бо була дана благодать і Істина Ісусом Христом. Блаженна утроба Богородиці, що наче храмова скарбниця, яка описана в Євангелії (Мрк.12:41). В ній же благодать Божа привела до загибелі Улюбленого Свого, що помер через гріх людини, і на викуплення її був покладений в утробу, наче дві лепти, як і дві природи у Христі: Божественна і людська природа. Блаженна утроба Богородиці, що наче перстень заручення Єдиному чоловіку Христу, де Сам Христос в перстні був як найдорожчий камінь, про Нього ж апостол говорить: «Камінь же був Христос» (1Кор.10:4), і камінь обраний, дорогоцінний. Блаженна утроба Богородиці, що наче книга життя, в якій Перстом Божим, Духом Святим написано Слово Боже, так само говорить і Церква. З цієї книги Сама перша Богородиця через дев’ять місяців Слово Боже читає, молячись Господу у таїні, а нині воздав явно, коли на Своїх руках, наче на двох Мойсеєвих скрижалях являє це Слово світу. Хай шанує весь світ і так молиться: нехай буде Він блаженний при блаженній утробі Твоїй Богородице, що носила Цього Блаженного і Єдиного сильного Царя царів і Господа володарів.
Блаженні і груди Твої, якими Його годувала. Описує блаженство і улюблений Твій у Пісні Пісень: груди твої як виноградні грона (Пісня Пісень 7:8). Біля цієї грони Христос перебуває нині як істинна лоза, яка ще не така, щоб від свого вина чашею спасіння поїти. Нині ще сама від блаженних грудей Богородиці споживає, наче від грона сік приймає. Дивується такому блаженству Твоїх грудей, Богородице, улюблений Твій, сповідуючи у писанні, що є кращим у грони лози: «О, які любі пестощі твої, сестро моя, наречена! О, наскільки кращі пестощі твої за вино» (Пісня Пісень 4:10). Сутність блаженних грудей Твоїх Богородице полягає у тому, що вони як скеля і захист від ворогів. Біля них же Народжений Христос як непереможний щит – святість. Тому що Сама про Себе Духом Святим через Соломона так передрекла: «Я – стіна, і соски у мене, як вежі» (Пісня Пісень 8:10). Блаженні груди Твої, Богородице, тому що вони як вежі, що ведуть Ізраїль в землю обітовану. Крім того і сама є землею обітованою, де не тільки молоко тече, але має при собі і краще за мед – найсолодшого Ісуса. Якщо сутність і самого небесного молочного шляху в тому, що на небі між зірками зібрані в єдиний образ щляху маленькі зірки і через це називаються молочним шляхом, то істинно блаженні груди Богородиці, що мають стільки капель скільки зібраних зірок, їх же достоїнством Бог з неба зведений, а людина на небо піднесена набагато більше блаженнішим шляхом, небесним молочним.
Промовляє псалмоспівець: «Із уст дітей і немовлят вчинив єси хвалу» (Пс.8:3). Якщо немовлята вчинили хвалу, точно так і з ними Христе Предвічний Боже, що немовлям повитий у яслях і нині зволив споживати від блаженних грудей Матері Твоєї. Бо ця хвала велична звершилася Всехвальній Матері Твоїй, тому що Бог споживав від Її грудей. «Буду хвалитися Тобою» (Пс.21:26), говорить віднині ублажаєма від усіх родів Мати Твоя. Ми ж, що ублажаємо блаженну утробу, яка носила Тебе, і груди, які годували Тебе, і, уповаючи, заради того, що будем піднесені до небесного блаженства і будем насичені справжньою вічною славою, промовляємо: Тобі, Христе нині немовлям і Присноблаженній Матері вся наша похвала.
Що соборує Богородиця на Своєму Соборі? Що величає Цариця з Царем? Христос, наче курка, в гнойовищі нашої плоті шукає гірчичне зерно. Богородиця – Голубка, також шукає зерна, щоб шукати нашій душі: Я твоє спасіння, віра твоя, зерно твоє, спасе тебе йди з миром. Спасе Богородицею світ. Небесні світила, собор Свій, о, Пресвята Владичице, в Собі зібрала. Ми були колись темрявою, а тепер світло в Господі, яке є з Тобою і від Тебе не убуває. Від Твоєї повноти приймемо, від щедрої міри твоєї в ці святкові дні (зимового сонцестояння) за коляду щедро відміряй нам. Амінь.

Правослвний вісник 2016, №1 січень, С.48-49.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *